Одноклассники km ru регистрация

туман бажання, в якому котився в равнину, чув тiльки, як його наглить дорогий голос: - Iва-а. - Я здесь. - крикнув Iван i почув раптом, що його тягне безодня. Схопила за шию, перегнула обратно. Хапав руками повiтря, ловив ногою камiнь, одiрваний нею, i чув, що летить книзу, сповнений холодком та удивительною пусткою в тiлi. Чорна важка горка розправила крила смерек i вмить. як птах, пурхнула над ним у небо, а гостра критична цiкавiсть опекла мозок: о що стукнеться башка. Почув ще трiск костi, гострий по нестерпучостi бiль, що скорчив тiло,- i все розплилось в червонiм одноклассники km ru регистрация в якому згорiло його життя. Другої днини знайшли пастухи ледве живого Iвана. * * * Сумно повiстувала трембiта горкам про погибель. одноклассники km ru регистрация погибель здесь має свiй глас, яким промовляє одноклассники km ru регистрация самотнiх кичер. Били копитами конi сообразно каменистих плаях, i постоли шуршали у пiтьмi ночi, як з леговищ людських, загублених в горках, поспiшали сусiди на пiзнi вогнi. Згинали пред одноклассники km ru регистрация колiна, складали на груди мерцевi грошi - на перевiз душi, i мовчки засiдали на лави. Мiшали сиве волосся з вогнем червоних хусток, здоровий рум'янець з жовтим воском зморщених лиць. Смертельне свiтло сплiтало сiтку однакових тiней на мертвiм i на живих обличчях. Драглiли вола багатих газдинь, бесшумно сяли старечi очi перед повагою смертi, мудрий спокiй єднав життя i погибель, i грубi запрацьованi руки важко лежали у всiх на колiнах. Палагна поправляла полотно на мерцевi, а її одноклассники km ru регистрация 20 чули холод мертвого тiла, тодi як теплий солодкавий запах воску, що стiкав сообразно свiчках, пiдiймав з грудей по гортани жалiсть. Трембiти рыдали пiд вiкном. Жовте личике Iвана спокiйно лежало на полотнi, замкнувши у собi щось тiльки йому вiдоме, а льготе глаз коварно дивилось з-пiд пiднятого трохи повiка на купку мiдяних грошей на грудях, на стуленi пакши, в яких горiла свiчка. В головах тiла неразличимо спочивала воротила: вона ще никак не смiла вилетiть з хати. Палагна зверталась по неї, по тої ЗО самотньої душеньки супруга, що сиротливо тулилась по нерухомого тiла. - Чому никак не заговориш по мене, чому никак не поглянеш, никак не позавиваєш мозолi на моїх пучках. А в котру онь дорiжку вибираєшся, супругу, вiдки виглядати маю тебе. - кричала Палагна, i грубий глас її переривався в жалiбних нотках. - Файно кричать. - кивали головами старi сусiдки i чули одвiтнi зiтхання, що розпливались в шумi людських голосiв. - Ми разом пастушили в полонинi. Раз якось паслисьмо вiвцi, та й звiяв студений вiтер, гейби взимi. Така вiхола вертеть, що свiтку не видно, а вiн, небiжчик. - оповiдав Єазда сусiдам. А в сусiдiв уста ворушились од своїх згадок, ибо годилось потiшить одноклассники km ru регистрация душу, розлучену 8 ТIЛОМ. - Ти пiшов, а мене саму полишив. З ким ведь я буду тепер Єаздувати, з ким буду худiбчину доглядати. - питала чоловiкову душу Палагна. В одчиненi дверi, элементарно з темної ночi, входили у хату все новi гостi. Згинались пред тiлом колiна, бряжчали мiдянi грошi на грудях в Iвана, i посувались на лавах люди, щоб дати мiсце новим. Грубi свiчi бесшумно топились, одноклассники km ru регистрация воском, неначе сльозами, блiдий поломiнь лизав сперте повiтря, i синiй чад, змiшавшись з нудним запахом воску та з випаром тiл, висiв над глуховатым гомоном в хатi. Ставало тiсно. Обличчя схилялися по облич, тепле дихання мiшалось з диханням, упрiлi чола ловили у себе блиск критичного свiтла, що запалило мiнливi вогнi на дротяних запасках, на чересах та табiвках. А изба усе сповнялась новими гiстьми, що вже товпились бiля порога. Тiло рушало. Бiластi плями, як лишаї, повзли сообразно ньому ледве помiтною тiнню. - супругу мiй солоденький, на бiду-сь мя лишив. - жалiлась Палагна. - Не буде кому нi у мiсто пiти, нi доставить, нi дати, нi взяти, нi навезти. А из-за вiкном тужливо повiстувала про се трембiта, додаючи їй жалю. Чи никак не багато вже суму малюсенька бiдна воротила. Така думка, вероятно, таїлась пiд вагою гнiтучого смутку, ибо од порога починався вже рух. Ще несмiливо тупали лапти, пхалися лiктi, гуркотiв часом ослiн, кричи стремились та мiшались в глуховатому гомонi юрми. I ось раптом високий жiночий смiх гостро розтяв важкi покрови суму, i стриманий гомiн, наче поломiнь, бухнув з-пiд шапки чорного диму. - Ей, ти, носатий, прикупи у мене зайця. - басив зсередини молодий голос, i в одповiдь йому покотився придушений смiх: - Ха-ха. Носатий. - никак не желаю. Починалась потеха. Тi, що сидiли ближче по дверей, обернулись спиною по тiла, готовi приєднатись по гри. радостна усмiшка розтягнула їм лиця, пред хвилею скупленi в смутку, а заєць переходив все далi i далi, захоплював ширше i ширше колесо i вже добирався аж по мерця. - Ха-ха, горбатий. Ха-ха, кривий. Свiтло коливалось од смiху i чадiло димом. Вотан из-за иным гостi вставали з лавок та розходились сообразно кутках, де було весело й тiсно. сообразно обличчю мерця все розростались плями, наче затаєнi думки його ворушили, безперестанку мiняючи вираз. В пiднятому кутику вуст немов застрягло гiрке мiркування: що наше життя. Як блиск на небi, як черешневий цвiт. При сiнешнiх дверях вже цiлувались. - А на ким висиш. - На Анничцi чорнявiй. Анничка буцiм никак не хотiла i упиралась, але 10-ки рук випихали її з тiсної юрми, i гарячi губа пiддавали охоти: - Йди, дiвонько, йди. I Анничка обiймала из-за шию такого, що висiв, та вкусно цiлувала в губа при загальних радiсних кликах. Про тiло забули. Тiльки 3 баби лишились при нiм та скорботно дивились скляними очима, як сообразно жовтiм застиглiм обличчi лазила тахина. Молодицi липли по гри. З очима, в яких ще никак не встигло згаснуть смертельне свiтло i затертись образ мерця, вони охоче йшли цiлуватись, байдужi по чоловiкiв, якi этак само обiймали та тулили посторонних жiнок. Дзвiнкi поцiлунки лунали сообразно хатi i сплiтались з вопим сумної трембiти, що все ознаймляла далекi гори про погибель на самотнiй кичерi. Палагна никак не кричала бiльше. Вже було пiзно i треба було прийняти гостей. Веселiсть все розпалялась. Робилось душненько, люди одноклассники km ru регистрация прiли у кептарах, дихали випаром поту, нудним ребёнком теплого воску та ароматом мертвеца, що вже псувався. Всi разговаривали вголос, наче забули, чого вони здесь, оповiдали свої пригоди i реготались. Махали руками, гупали Вотан 1 в спину i моргали на челядь. Тi, що никак не мiстились у хатi, розклали на подвiр'ї вогонь i справляли коло нього веселi грища. В сiнях згасили свiтло, дiвки бешено пищали, а парубки душились од смiху. потеха трясла стiнами хати та колотила хвилями зойку в спокiйне кровать мерця. Жовтий вогонь свiчок притьмився в вязкому повiтрi. Навiть старi приймали судьба в забавi. Безжурний регiт трусив їх сивим волоссям, розтягував зморшки та одкривав згнилi пеньки зубiв. Вони помагали молодшим ловити челядь, наставивши пакши, що вже тремтiли. Бряжчало намисто у молодиць на грудях, жiночий вереск роздирав вуха, гримiли ослони, зрушенi з мiсця, i стукались в лаву, де лежав мрець. - Ха-ха. Ха-ха. - котилось од покутi по порога, i цiлi ряди людей згинались од смiху удвоє, придушивши руками живiт. Серед писку i глоти нестерпуче коцкав десь "млин" дерев'яним клекотом згукiв. - Що має молоти. - усердно вигукував мельник. - Маємо кукурудзу. - пхались по нього дiвки, i сварились мiж собою жиди, прилiпивши довгi бороди з клоччя. Тугий скруцак з рушника, мокрий i замашний, гатив з лускотом в спини направо й налiво. Вiд нього тiкали, серед реготу й клику, перекидаючи стрiчних, збиваючи употреблял i псуючи повiтря. Помiст двигтiв у хатi пiд одноклассники km ru регистрация вагою молодих нiг, i прыгало на лавi тiло, трясучи жовтим обличчям, на якому усе ще грала загадкова усмiшка смертi. На грудях бесшумно бряжчали мiдянi грошi, скинутi добрими душами на перевiз. Пiд вiкнами сумно ридали трембiти. Жовтень 1911, Чернiгiв 1 Безлiснiй горi. 2 Штани. 3 Ц а р а также н к а - обгороджений сiнокiс близько од оселi. 4 Смереки, рiд наших ялинок. 5 О с т р а также в а - суха смерека з галузками, на якiй сушиться сiно. 6 Худоба. 7 одичавших верхах гiр. 8 Лiсовi ягоди. 9 Ватравогнище. 10 Довга на сажень сурма з бревна i з кори. 11 Суточки - обгороджена гiрська стежка. 12 Жiнота. 13 Негода, дощi. 14 Гiрська стежка. 15 ограда з дерев'яних лат. 16 одноклассники km ru регистрация на сiно. 17 Дерев'яний намет, в якому живуть вiвчарii та роблять сир (будз, бриндзю)

Все анкеты из твоего города

одноклассники km ru регистрация мир друзей одноклассники


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация одноклассники ру главная


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация одноклассники логин пароль латвия


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация vip доступ секс в контакте


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация одноклассники вход регистрация


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация www одноклассники ru официальный сайт


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация поиск друзей одноклассников однокурсников коллег


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация спам секс в контакте


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация школа уродов одноклассники


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация одноклассники ru найти


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация www vsexkontakte com


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация голые одноклассники код активации


olegvm
Би

одноклассники km ru регистрация друзья одноклассники форум


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация найти сайт одноклассники


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация регистрация однотрахники ру


olegvm
Гетеро

одноклассники km ru регистрация сайт одноклассники зарегистрироваться


olegvm
Би