Какой статус поставить в одноклассниках

i Iвановичу пролунали дальнiм вiдгомоном слова Ходжаєва про ширму в Кара-Дар'їнськiй лiкарнi какой статус поставить в одноклассниках ширми взагалi в життi. Якби вiн почув про це ранiше, по такого як у матерi виявлено рачок, вiн поблажливо посмiявся б какой статус поставить в одноклассниках дивака Iкрамова. Але зараз Олександра Iвановича охопила какой статус поставить в одноклассниках розпука, що вiн лиш важко позаздрив лiкаревi Iкрамову. Щасливий. У нього никак не вмирає зараз мати вiд задавненого рака, вiн тiльки необачно забув заглянути пред приїздом завоблздороввiддiлу из-за кляту ширму в процедурнiй кiмнатi, а в Олександра Iвановича из-за ширмою гибiло й нидiло життя його хворої матерi, i вiн из-за 2 роки нi разу никак не подивився, що ж дiялось у його власнiй кiмнатi из-за тою ширмою. если Ходжаєв повернувся з тамбура, Олександр Iванович сидiв, спершись лiктями на колiна й закривши долонями низько схилене обличчя. Ходжаєв бесшумно присiв край лави й мовчки дивився, як похитується голова старої в такт руху поїзда, колеса якого перескакували на розгалуженнях колiй пред якоюсь большою станцiєю. XXVII Ходжаєв просив Олександра Iвановича збудити його о другiй ночi - хай, заступаючи Вотан 1-го, вони почергують этак по ранку. Аби тiльки перебути якось нiч, а ранком вони вже будуть у Ташкентi. Та Олександр Iванович не збудив його нi о другiй, нi о третiй, нi навiть о четвертiй, если у вагонi порiдшала пiтьма i в сiрому свiтлi передрання речi потихоньку стали набувати свого звичайного вигляду. Стомлений цiлоденною шарпаниною, Ходжаєв мiцно какой статус поставить в одноклассниках на горiшнiй полицi, а Олександр Iванович сидiв, спершись на небольшой подзеркальник, що вiддiляв його вiд приголов'я матерi, i мыслив: як прикро, як образливо прикро вмерти на свiтанку. никак не ввечерi, никак не вночi, а на свiтанку, на порозi новоиспеченого дня, коли все оживає, прокидається, воскресає. I що бiльше вiн про це мыслив, то виразнiше й переконливiше передчував, що саме десь на свiтанку i прийде це страшне какой статус поставить в одноклассниках I тому вiн боявся заснути. пошепки питав: - Може, води, мамо. Може, ще щось треба. Мати никак не вiдповiдала. Вiн никак не чув її дихання, никак не турбував її марним мацанням пульсу, проте через якесь особливе вiдчуття, властиве никак не стiльки лiкаревi, Скiльки синовi, вiн непохибно знав, що мати ще в добром здравии. пред ранком вiн незчувся, як очi йому самi склепилися, i на якийсь час вiн перестав вiдчувати i матiр, i самого себе. если ж раптом стенувся, мов хтось покликав його,- у вагонi вже розвиднiлося i де-не-де почали прокидатися пасажири. рыдала спросонку из-за какой статус поставить в одноклассниках дитина, хтось пройшов у кiнець з рушником i зубною щiткою, пробiгла чрез вагон провiдниця, та не це збудило його, а - материн погляд. башка матерi була тепер повернута набiк, i очi дивились на нього. Це чрез те, мабуть, i здалося, що хтось покликав його. Вiн притьмом утомившись i кинувся по матерi. - Що тобi, мамо. - тремтячим гласом спитав вiн, чуючи, що зараз саме i надходить те, чого вiн сподiвався всю нiч i чого этак никак не хотiлося йому дочекатись. Посинiлi вуста матерi заворушились i двiчi трохи розтулилися. Чи то йому почулося, чи справдi мати хотiла щось сказати, але никак не имела возможность вже вимовити,- напружений слух Олександра Iвановича вхопив тiльки частину слова - якесь "пере. " - Перевернути. - спитав вiн i нахилив по материних уст вухо. Та на вiдповiдь почувся злее протяжний звук: - С-с-с. - Перестелити. - спитав, обернувшись по лиця матерi, i йому привидiвся в какой статус поставить в одноклассниках материних глазах вираз досади й упруги. - Переяслав. - майже кричма спитав вiн, i повiки матерi тихо склепилися. "Вона марить тим Переяславом. " - поразмыслив Олександр Iванович i поквапливо, щоб мати встигла ще почути, голосно сказав: - Я одвезу, мамо. Але мати бiльше вже никак не вiдгукнулась. Вгорi какой статус поставить в одноклассниках i одразу ж зiскочив додолу Ходжаєв. - теснее ранок. - здивувався вiн, глянувши у вiкно, де ось-ось мало блиснути сонячне промiння. Ну чого ж ви никак не збудили мене. - сердито насупився на Олександра Iвановича Ходжаєв. - Вам треба було лично поспати, набратися сил, а ви. - Вiн посмотрев чрез плече Олександра Iвановича, який мовчки стояв по нього спиною, затуляючи собою обличчя матерi, i притишено спитав: - Як вслед за тем. Та если побачив нерухомi синi губи й восково-сiру руку, що безвладно звисла з простирадла, вiн зрозумiв, що питати, мабуть, теснее никак не варто було. Однак вiн пiдняв цю руку i никак не одразу все ж намацав ще узкий, як ниточка, ледве вiдчутний пульс. "Агонiя",сам собi констатував у думцi Ходжаєв i обережно поклав кощаву руку на постiль. Та пред лично Ташкентом у матерi ще раз розплющилися очi. Все, що було в нiй ще живого, напружилось, груди й уста конвульсiйне здригнулись, i очi широко розкрилися. Чужi й холоднi, вони никак не помiчали сайты поиска друзей одноклассников нi сина, нi синового руководителя, а вiддалено втокмились у якусь цятку колесо вентилятора на стелi i вслед за тем спинились враженим поглядом. Наче мати побачила й зрозумiла там щось таке, чого никак не имели возможность бачити й розумiти iншi живi люди. Те, що привнесли на поклажах санiтари в залiзничний пункт у Ташкентi, було щось iнше, а никак не мати, i Олександр Iванович одвiв вiд нього червонi вiд нiчниць очi. Вiн тоскно дивився крiзь широке вiкно на спорожнiлий, сумний тепер поїзд, яким вiн їхав по Ташкента з матiр'ю, i йому шкода стало, если поїзд потихоньку посунув обратно у парк. Хто зна, скiльки ще стояв би этак i дивився у вiкно Олександр Iванович, нiчого никак не бачачи, та ззаду пiдiйшов Ходжаєв i бесшумно спитав: - Де ви хочете поховати. Олександр Iванович здивовано обернувся, никак не зовсiм розумiючи запитання: - Як - де. В Переяславi. - Вiн знизав плечима i безпорадно розвiв руками. - Де ж iще. какой статус поставить в одноклассниках в Переяславi. Ходжаєв уважно подивився на змарнiле, постарiле из-за 1 нiч на кiлька рокiв обличчя, i йому було невтямки, чи каже лiкар Постоловський про якийсь Переяслав свiдомо, чи вiн стерявся з пламенея. Проте, если трохи згодом Ходжаєв навмисне спитав, яка це буде кiнцева станцiя i по якої залiзницi вона належить, Олександр Iванович цiлком розсудливо вiдповiв: - Станцiя зветься этак само - Переяслав, Пiвденної залiзницi, але до мiста треба ще кiлометрiв двадцять п'ять - автомобильным транспортом. Тодi Ходжаєв узяв його из-за лiкоть, злегка потиснув i бесшумно, але твердо пообiцяв: - Я все зроблю. никак не турбуйтесь. (. ) I вiн зробив усе. В другiй половиш наступного дня принiс по готелю, де вони переночували, квитка на поїзд i багажну квитанцiю на оцинковану труну з тiлом матерi. Передаючи Олександровi Iвановичу получку та вiдпустковi, Ходжаєв запропонував позичити ще й вiд себе кiлькасот карбованцiв на всякий випадок. Олександр Iванович байдуже поклав грошi в бiчну кишеню пiджака й вiдмовився вiд позички. Забувши навiть подякувати Ходжаєву, вiн опустив застиглий погляд на багажну квитанцiю i довго тримав її в руках, не знаючи, що з нею робити. - Покладiть її краще в паспорт,- порадив Ходжаєв, i Олександр Iванович мовчки скорився. Але довго пiсля цього вiн час вiд часу торкався пальцями того мiсця пiджака, де лежав удостоверяющий личность документ з квитанцiєю, наче перевiряв, чи не загубив їх, ибо його щось муляло вслед за тем. Ходжаєв одвiз Олександра Iвановича на вокзал, посадив у вагон поїзда на Москву i из-за кiлька хвилин по вiдходу промовив на прощання: - Я розумiю вашу втрату: вона безмiрно тягостна. Що скажеш. Людському розумовi важко погодитись iз безглуздям смертi. Але будьте мужнi. Такi, як ви, потрiбнi багатьом людям. Чи вiд цих простих, теплих слiв, чи тому, що виходили останнi хвилини перебування з такою великолепною, чуйною людиною, яка стiльки зробила для нього в цi скорботнi днi,щось важке зсунулось у грудях Олександра Iвановича i з болем вихопилось какой статус поставить в одноклассниках достаточно никак не криком: - Якби ви знали, як я заборгував їй. I як сплатити це все, если. - Вiн никак не змiг доказати: ". если матерi вже нема тепер". Ходжаєв нахилився по голови Олександра Iвановича i пошепки проказаав: - Ми всi в боргу пред нашими батьками й нашою Батькiвщиною

Все анкеты из твоего города

какой статус поставить в одноклассниках http mail ru одноклассники


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках однотрахники ру


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках встреча одноклассников


semiguru
Гетеро

какой статус поставить в одноклассниках статус сообщения для одноклассников


semiguru
Гетеро

какой статус поставить в одноклассниках мой мир одноклассники омсукчан


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках платные смайлы на одноклассниках


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках одноклассники 38 школа


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках анимационные картинки на форуме одноклассников


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках хочу зарегистрироваться в одноклассниках


semiguru
Гетеро

какой статус поставить в одноклассниках как создать группу в одноклассниках


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках сайт одноклассники общение


semiguru
Гетеро

какой статус поставить в одноклассниках секс в контакте онлайн


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках секс одноклассники в контакте


semiguru
Гетеро

какой статус поставить в одноклассниках ххх одноклассники порно


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках список групп на одноклассниках


semiguru
Би

какой статус поставить в одноклассниках как писать сообщения в одноклассниках


semiguru
Би